ГЛИНА, НИ,
Глина, ни, ж. Глина. А щоб його побила руда глина, та, що з кручі пада. Ном. № 3773. Ум. Глинка.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 1. — С. 289.
Смотреть больше слов в «Грінченку. Словарі української мови»
ГЛИНЕЦЬ, НЦЯ, →← ГЛИМНУТИ, МНУ, НЕШ,